SexKiev.Net

BitchCoin Forum || Секс форум Киев 18+ Старейший мужской форум движения ТовароУпотрЕбления в Украине

Наши творческие потуги посвящены прекрасным дамам полусвета и королевам полутьмы, но шлюхи, бляди и проститутки Ҝиева здесь также не обделены вниманием!

Вы не зашли.

#1 2013-12-26 06:37:02

mc
Котигорошко

Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Як відомо, українскі дилери SYM працюють по-одеськи. Тобто, з почуттям гумору – мопеди є, запчастин немає. Або радують свою кишеню кінським прайсом. Купувати у таких – не наш метод. Ми не шукаємо легких шляхів.

Оскільки доля занесла мене в чудове королівство Таїланд, вирішено було просканувати місцевих торгівців на предмет запчастин. Сказано – зроблено. Ми їдемо в Бангкок.

http://s8.hostingkartinok.com/uploads/images/2016/07/0b2cc6ba52ec5b502ae962dde401bdcc.jpg

Йобана обізяна, єбіческая сила і кардинал.

Глобальна мережа iнтернет у вигляді «Гугла» послужливо підказала локацію: гордо називається SYM - Kymko - Benelli і ще, чорт знає, якого шопу. Це нормально, в Таїланді ви можете замовити сніданок і таксі хоч у пральні. Адреса - бульвар імені якогось Рами. Рама був могутній, славний та багато чого зробив для всіх тайців. Потім тих вулиць того Рами було названо щедро – в кількості аж 9 штук.

Побалакавши з туктукером на російсько-китайсько-матірній мові, було досягнуто мирову угоду про доставку за потрібною мені адресою. Велі чіп, міста – велі квік.

О, бангкокські тук-туки! Про них складають пісні, їх знімають в кліпах та фільмах. На одному, навіть Джеймс Бонд, пам'ятається, жиганив. Торохтів триколісний візок з відчайдушним шахраюватим наїзником, що той гай шумить. Головна заковика поїздки на цьому пекельному тарантасі – кінцевий результат зовсім непередбачуваний. Водила, навіть, якщо ні хера не зрозумів, гордо скаже – єс, міста. І куди він вас завезе, одному Будді відомо.

Але зірки склалися так, як треба, та переді мною постав магазин з чудово виставленими мопедами та десятком чумазих місцевих аборигенів, які з народження не розмовляють ні на одній світовій мові, окрім тайської.

Хлопчик жестами пояснив, що його звуть Хуан (народний жарт)

Як я пояснював стафу, чого хоче білий містер – це окрема пісня, дуже сумна. В хід пішло все – російська, тайська, англійська та двійко татарських міцних висловів. Нарешті, через годину присідань, енергійних жестів руками та багатьох вигуків, на персонал зійшло осяяння, що все, що мені треба – то купити запчастини. Після витріщяння очей, почісування потилиці та складання долоньок, вони змогли, нарешті, народити велике слово – туморроу.

Завтра, маньяна. В цьому є щось від спекотної Куби або ледачої Іспанії – ніхто і нікуди не поспішає. Тропіки, спека та лінь. Навіщо метушитися, якщо можна сидіти в затінку, попльовуючи у каламутну воду річки Чаопрайя?

Наш шлях лежав на незабутній Каосан роад у пошуках місця для ночівлі та тимчасового притулку. Као сан – Мекка туристів-бекпекерів. Ви не зустрінете тут пакетного дядьку Мишка з червонопикою тіткою Зіною та дітьми, що репетують. Зате, навколо вируватиме збіговисько бродяг різних мастей з усього світу.

Старий хіпі, австралійсько-штатівська молодь з неймовірних розмірів рюкзаками, злодійкуваті індуси та, незрозуміло як, опинившийся тут надутий араб з витріщеними очима, в сорочці до п'ят. І все це ходить, їсть, п'є, спить і витанцьовує серед щось смажачих, готуючих та зайнятих незрозуміло чим тайців. Тут ви можете наростити дреди, зробити тату, зжерти незрозуміло що, купити квиток на автобус до Бірми або водійське посвідчення будь-якої країни світу. Андріївский узвіз здається тихим провулком у порівнянні з вируючим Каосаном – така собі китайська пральня, базар, дискотека та турагентство в одному флаконі.

http://i068.radikal.ru/1409/2a/6a6b6057c9a2.jpg

І ось, посеред цього паноптикуму, мені належало провести ніч напередодні другої частини «марлезонського балету». Якби знати наперед, чого слід очікувати та які ще сюрпризи піднесе божевільний Бангкок, краще б залишитися в рідній Паттайї. Але... Коней на переправі не міняють і, переступивши через якесь тіло незрозумілої національності, я штовхнув двері гестхаузу.

- Рум міста, велі гуд, велі чіп, - солодким голосом заспівала тайка на ресепшені.

Хоча, зовнішнім виглядом вона більше нагадувала мамасан, ким згодом і виявилася (за сумісництвом). Тут зовсім немає іронії «аля швея-трактористка». Таксист може завідувати пральнею, а перукар запропонує екскурсії та масаж.

- Месьє хоче дівчинку?
- Месьє хоче хлопчика?
- Месьє хоче і те й інше, і щось середнє?

- Месьє хоче горілки і спати.

Відмовившись від настирливих пропозицій любові за гроші, обдарувавши мадам необхідною платнею за кімнату, я скинув капці, вирубив кондей, що гудів, мов атомна установка, та завалився спати під тихий шелест вентилятора.

Виявляється, пригоди тільки починалися. Бажаєш розсмішити Будду – розскажи йому про свої плани. Але... Все це буде потім, а зараз – час спати.


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#2 2013-12-26 22:15:27

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Реінкарнація, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина друга)

Сьогодні, малята, рухаємося далі по безкрайнім просторам походеньок біднесенького Котигорошка та читаємо другу частину моєї сповіді, кой де веселої, а кой де сумної.

Насилу розплющивши очі, починаю оглядати навколишній світ. Перегляд закінчується дуже швидко - на очі з вентилятора падає вишуканий ліфчик.

«Де я? Хто це тут? Чому вона гола? Що вчора було?» - ці та інші цікаві думки в'язко течуть скалками в голові, яка розривається. Так, а ну заждіть, я ж мирно ліг спати вчора ввечері в тихій кімнаті. Що ж сталося?

Одна ніч у Бангкоку…

Бари або храми, але «перлини» там не вільні.
Ви знайдете бога в кожній золотій обителі,
А якщо вам пощастить, той бог – це вона.
Я відчуваю – янгол іде до мене.


http://s019.radikal.ru/i640/1409/49/5ff2aea7b649.jpg

У голові літають розмиті міражі не то сну, не то спогадів про минулу ніч. Хоча ні, перш, ніж ці та подібні думки заворушилися в неспокійному мізку, стався один маленький, але значущий епізод.

- Де я? Хто це тут?
- Чому вона гола?
- А чи вона це взагалі?

Справа в тому, що в Азії, за місцевими віруваннями, душа реінкарнується після смерті в різні тіла. У них навіть один напівбог був полупокером. Звідси виникло невтомне бажання негайно обстежити дівчину зі слабкими ознаками життя на предмет відповідності заявленому в рекламі. Рекламою були цілком собі жіночі груди, що виглядали з-під простирадла на божий світ.

Я негайно та енергійно схопив тіло під лобок. Там все було цілком саме таке, як бог задумав Єву. «Фуф, пронесло, справжня» – не встиг подумати я, як негайно отримав ліктиком в око та на додачу ще й порцію добірної лаоської лайки. Та воно й правильно, не потрібно малознайомих дівчат хапати за причинне місце несподівано.

Переставши звертати увагу на забавну мордочку лаоски, яка не припиняла буркотіти, рушив до холодильника. На шляху до жаданої мордою та шлунком холодної рідини довелося зіткнутися з перешкодами, у вигляді гори пляшок, розтрощеного навпіл стільця, купи одягу та ще якогось незрозумілого дріб’язку.

Діставши з холодильника дві пляшечки «SINGHA», приклався до однієї, а другу приклав до обличчя. Плавно попрямувавши до сортиру, я, мов соляний стовп, застиг на порозі. У кіно, коли люди дивуються, у них все випадає з рук. Так от - це брехня! Розбилася тільки одна пляшка, пиво з другої просто лилося на мене.

І тепер причиною тому був Чу, який мирно хропів на кришці унітазу. - Японський городовий, як же це так? Виходить, що поки я з дівчиськом балувався, цей мерзотник підглядав? – промайнула в голові думка. Етична проблема знову стала під несподіваним кутом.

Ось так, уперше у житті, волосся на дупі заворушилося двічі за пару хвилин – напруга, знята «перевіркою» дівчиська, наростала з новою силою. Які ж відкриття мене ще чекають?

Швиденько облившись водою, я перекинувся парою слів із лаоскою, аби прояснити для себе деякі моменти минулої ночі. А втім, ми ще повернемося до ранкової розмови з лаосянкою.

Надягнувши шорти та вскочивши у вірні тапочки, я вислизнув з кімнати на тихий берег каналу, щоб в затінку, під пивко, прийти в себе та обдумати несподівану подію.

Отже, трохи поспавши напередодні ввечері у своїй кімнаті на Каосанi, я прокинувся та пішов навести лад на голові, щоб якось скоротати час до ночі. Мої спроби склеїти миловидну перукарку закінчилися вечерею з нею та хлопчиною, який з'явився переді мною незрозуміло звідки.

- Це мій брат - заявила морквина. - І твоя не ходити зі мною гуляти, спочатку твоя говорити з моїм братом, потім гуляти зі мною.

Ось такі в них сімейні традиції. Схід – справа тонка. Брата звали Чу і він виявився молодим хлопчиною з татухами.

- Пішли, - сказав Чу, - чоловіча розмова є. На березі Чу жваво скрутив самокрутку з літератури, яка взялася казна-де. «А малий тямущий», подумалося мені.
- Мейд ін Таїланд? - питаю.
- Та ні, - каже, - Камбоджійка. Імпорт! І тут, якось так швидко, ми знайшли спільну мову.
- Ну що, - кажу, - Йде твоя сестра зі мною гуляти?
- Звичайно, йде, - говорить.
- А ти тут тоді навіщо? Що за дивні переговори?
- Так належить.
Ну, раз так належить, то й нехай належить.

Мені, признаюся чесно, в той момент і більш суттєві проблеми світобудови були до фені. Сидимо ми так, не поспішаючи спілкуємося, книжечку «почитуємо». І тут, смикнув мене чорт запропонувати Чу випити, щоб закріпити дружбу народів. А куди діватися? Зі мною ввічливі та доброзичливі, й сестричка його непогана ніби, як тут білому іноземцю та не проставитися з такого чудового приводу?

Не буду постити про те, як ми горланили «Інтернаціонал», співали тайське караоке та танцювали на капоті машини. Скінчилося все тим, що Чу вирубився та повис в мене на руках. Я, щоб скинути тягар з душі, почав укладати його в коляску мопеда, який стояв поряд. Тут дуже популярні в господарстві мопеди з боковим причепом у вигляді чого завгодно. Цей, наприклад, був з сміттям.

І тут... Під'їжджає поліцейська машина. Картина маслом! Такою собі, пальмовою, сука, олією: «П'янючий фаранг, що упився до свинячого вереску, пакує бездиханного аборигена в сміттєві мішки».

Чу, покидьок, не подає ознак життя і його кладуть у кузов поліцейського пікапа. Мене ж акуратно так приймають і я красуюсь на задньому сидінні поліцейської машини. І так мені щось сумно стало раптом… Ось, думаю, якщо Чу зараз відкине копита, то запроторять мене в тайський зіндан, не дай Будда.

Але все вирішилося більш-менш благополучно. До ділянки приїхала його сестра-перукарка, з-за якої все й почалося. Вона підтвердила, що це її брат, а я тут ні до чого. Коротше, всю трійцю виставили геть за двері.

Далі все було просто. По дорозі додому ми побалакали, зупинилися випити за вдале вирішення проблем. У неї вдома дотягли її непутящого братика до туалету, де він героїчно заснув. А ми з нею, якось опинилися в ліжку.

Саме таку розповідь я почув тим похмільним бангкокським ранком.

Це була тільки перша доба мого перебування у Бангкоку, місті янголів, подарованим Індрою та створеним Вішвакарманом.

Ну що, малята, ось і казочці кінець.

Дочитав хто – молодець!


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#3 2013-12-29 17:54:06

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Ліпший друзяка – Жора Ляпус, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина третя)

Сподіваюся, ще не встигли скучити за мною – ось, тримайте наступну порцію пригод та чудернацьких пошуків запчастин від Котигорошка.

Розпрощавшися зі своїми новими друзями, я був наданий самому собі десь посередині величезного азіацького мегаполісу. Повернувся я в гест, де мене чекав Жорик, викликаний напередодні з Паттайї. Про Жорика варто розказати окремо.

Сей колоритний персонаж, підданий Великої Російської імперії, колись приїхав до Таїланду по путівці, та так і залишився в Азії, кочуючи від Балі до Гонконгу і промишляючи усім, що під руку підвернеться. Нас із Жоржем пов'язувала багаторічна дружба, скріплена в свій час численними спільними витівками у дусі вільних художників-флібустьєрів. Коли-небудь, на пенсії, про ті епічні часи можна буде написати товстелезний фоліант. Але, на даний момент Жора Ляпус кинув якір в Паттаї та був почесним головою відділення фонду по захисту зелених черепашок.

Перекусивши з макашниці біля гесту, вирушили в лабаз за жаданими запчастинами для мопеда. У коморі мене наздогнало «дежавю» - знов аборигени вирічяли очі, складали долоньки, кивали головою, як китайський бовдур, але запчастин не давали та не випускали ні пари з вуст.

І тут, мов справний чарівник, у справу вступив мій невгамовний друг. Де та як він нахапався жаргону аборигенів – це окрема історія. Можливо, цьому посприяла чергова дружина, власниця будинку мод та борделю за сумісництвом. А можливо, в тайській в'язниці, де Жорж якось коротав зиму на казенному рисі, через свару з тією самою жіночкою.

Як на моє розуміння, до пуття вивчити цей пташиний говір неможливо. Тут справа в тому, що тайська мова належить до тонової системі. А це зовсім не наша тема. І вивчити тайську мову під силу тільки Лао Дзи. Та й то, він його так і не вивчив, так і бурмотів на китайській до самої смерті.

Однак, Жорик щось дуже переконливо втирав аборигенам, енергійно жестикулюючи руками та нарізаючи швидкісні кола навколо виставленого мопеда. З боку це нагадувало п'яний танець упоротого кота. Проте, камасутра Жори дала свої плоди. Все частіше зазвучало знайоме слово – «турасап».

Ні друзі, старого mc не можна дорікнути в повному нехтуванні місцевих звичаїв та ритуалів. Довгі азіяцькі зими та численні зіткнення з туземцями по справі та без наклали свій відбиток на мою лінгвістичну ауру. «Турасап» по-тайськи «телефон» означає. Не здивуюся, якщо дослівно перекладається «рука-обличчя».

З надр скриньки з діловими паперами та клейким рисом з курячими гузками був витягнутий телефон. Таєць, чомусь включив гучний зв'язок, зробив шанобливе та винувате обличчя й почав діалог. З якого виходило, що зараз зі мною буде розмовляти дуже великий начальник, тобто, «велі біг бос» в місцевому виконанні. Тайська у телефоні поступово перейшла в тайгліш, а потім, і в кострубату англійську, що вже давало деяку надію.

Жорі було урочисто вручено купюру рожевого кольору. І він був споряджений за пивком та водою, щоб не вносив сумбур в, і без того, складну ситуацію. З телефонних переговорів високих сторін випливало, що нам необхідно їхати на протилежний кінець міста, на іншу точку.

- Так, а за яким магічним хером, ви учора сказали мені приїжджати сьогодні сюди, феєричні ви долбойби! - це я вимовив по-російськи та від усієї душі.

Тут і Жорик повернувся. Мавпи бистренько закивали, швидко посадили нас в таксі. Водієві було повідомлено пароль у вигляді невимовної адреси та строго наказано доставити білих містерів в зазначену обитель. Все це нагадало мені пошуки неавтомобільного дилера в Москві в дев'яності, час шифру та перших мобільників.

Тут треба відзначити, що Бангкок - це вам блядь не Бровари. Бангкок, він сука, величезний та злий, як Тунгуський метеорит. Тут би покласти на все, грюкнути по-півчанському та звалити в рідну Патаївку на вечірній коняці. Але ж ні, ми ж слов'яни, вперті, як дишло від брязкальця – нам треба доводити справу до кінця.

Втім, в той момент, все іще не здавалося таким траурним. Тук-туки були віддані анафемі й ми насолоджувалися прохолодою кондиціонованого таксі та пейзажами різномастих крамничок. Ніщо не віщувало підступу. Однак, схід – справа тонка. І ця тонкість вилізла в самий невідповідний момент.

http://s002.radikal.ru/i200/1409/00/4d8031ffdec3.jpg

Справа в тому, що Таїланд - в цілому країна мирних селян. Та іноді, ці мирні селяни, з'їжджаються масово до столиці. Щоб погуляти, поспівати пісень, поспати під естакадами, ну і, підтримати заразом черговий переворот влади або висловити своє невдоволення черговому уряду. Що спричинило на цей раз хвилювання народних мас – мені не відомо. Було тому провиною ціна на рис, що похитнулася, або заборона імпорту китайських презервативів – хай це залишиться на совісті лідерів волелюбних трудівників бананових плантацій.

Так або інакше, але шлях нашого таксі був перегороджений скаженим натовпом в тенісках однакового кольору. Це що за гей-парад? От же диваки! Але, пляшка, яка хлопнула по машині, вказувала на не зовсім мирні наміри клоунській вечірки. Водій був витягнутий громадянами з машини і зник серед однакових облич.

Нас поки не чіпали. Але, ситуація навколо двох білих «мавп» представилася в загрозливому світлі. Наскільки вистачало погляду, навколо були злющі пики з фільмів про Брюса Лі, а арматура в руках деяких натякала на рішучий настрій процесії. Виходу не було, нас обступили з усіх боків.

Ентузіазм та пофігізм Жори якось відразу згасли й він почав читати молитву на івриті. Не знаю, до чого там був Сиктивкар, але це слово я розібрав чітко. Мені ж раптово, дуже сильно захотілося додому, до снігу та струнких берізок.

Але... Бангкок не хотів відпускати нас...

Ось такі справи, малята! Продовження незабаром.


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#4 2014-01-12 16:02:36

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Молитва Ляпуса, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина третя, продовження)

Ну що, хлопчики та дівчатка? З новим роком! Трохи перепочили та рухаємося уперед й слухаємо сповідь про пригоди Котигорошка далі.

З факту молитви Жори я усвідомив, що справа серйозна, тому що молитися було зовсім не в характері Ляпуса. Більш того, він легко дозволяв собі досить норовливе ставлення до предметів культу.

Щоб зрозуміти мої побоювання, нам доведеться на хвилинку перенестися з задушливого Бангкока на один тропічний острів, який омивається океанськими хвилями. Був такий випадок, не зі мною звичайно, але розповідь буде від першої особи.

«Давним-давно сидимо ми в тачці на березі океану і нудьгуємо від неробства. Є, каже Жорик, ідея, яка зробить нас багатими. І просить мене підігнати машину до пагорба драконів і будд, потусуватися там по-тихому, його почекати. Що саме замислив геній фігури, залишалося туманною загадкою. Жорик ні в яку не коловся і планів своїх не розкривав.

Ну я теж не дурень, чую недобре затіяв. З іншого боку, місце всім добре відоме і вкрасти там нічого. У таких різнополярних почуттях я й чекав свого напарничка, покурюючи веселу цигарку й бездумно клацаючи магнітолою. Затріщали кущі і з них показався силует Жорика з двома головами.

- Епічний кінь, ось докурився! - подумав я, і потягнувся за кастетом на всяк випадок. Але хід думки був перерваний ацкім шепотом Жорика.
- Шо чекаємо? Поїхали в аеропорт, - в руках у нього був немислимих розмірів куль, який я й прийняв за другу голову в сутінках. Він гепнувся в тачку і ми ретирувалися.

Коли між нами та таємничим незрозумілим місцем прийдешнього збагачення з'явилося досить відстані, я зупинив кабрік і втупився на Жору. У відповідь на моє німе запитання нічний шахрай відчинив пакунок і об землю з шумом тріснула голова статуї Будди.

- Японський городовий, ти навіщо Будду спер?
- Нічого ти, - говорить, - не розумієш. Це золота жила й ми розбагатіємо.
Від такого розвороту мені хотілося сміятися та плакати одночасно.
- Не міцний ти, друг, у всесвітньо очевидному?

Але Жорик мене не слухав, і примастирив трофей на якийсь пеньок та взявся з ентузіазмом розповідати про відкриття нового «Будда Бара» в одній зі східноєвропейських країн. І про те, як він впарить їм натурального аутентичного Будду, та за які немислимі гроші.

Неабияк поглумившись над викрадачем артефактів, я покинув арену під злі усмішки Жорика про те, що зі мною він ділитися не буде. Будду в той раз природньо нікуди вивезти не вдалося, бо їх, Будд, взагалі просто так вивозити не можна. Добре хоч, що не запроторили в околоток.

На зворотній дорозі з аеропорту мовчали. Я тоді думав, скільки ще нового дізнаюся про неспокійного напарника. А внучатий племінник Паніковського тупо дивився на шосе під світлом фар й в очах його була журба всієї землі обітованої. Я швиденько втиснув гашетку і машина жваво помчала нас у темряву тропічної ночі.»


Втім, повернемося в бангкокське таксі та полку ніндзя в рожевих футболках, що взяли нас в облогу.

Становище здавалося хріновеньким. Реально було незрозуміло, що відбувається. І перспектива відхопити НЕ ілюзорних пілюлей вкрай затьмарювала буття. Втім, тут, серед божевільної Азії, все може бути зовсім інакшим, не таким, як здається. Ти можеш думати, що ти на коні, але, при цьому бути в повній дупі. І, навпаки, іноді думається, що, ось він, твій несподіваний пєсець,а насправді, події йдуть своєю чергою, протікаючи повз тебе. Лише легенько підбадьорюючи нервишки білого іноземця, який звик до дещо іншого a posse ad esse.

І дійсно, через деякий час я виявив себе ввічливо відтісненим у бік від центру події. Жорж вже гордо стояв на якійсь клумбі та втирав щось тайцям, що зібралися навколо, періодично підіймаючи вгору якийсь буддистський амулет та прикриваючи монгедовід на грудях. Через деякий час незадоволене шепотіння змінилося на схвальне похитування голів. Вистава закінчилася оглушливим сміхом, коли Жора показав на мене, а я зміг тільки проректи, що український слон кращий друг тайського слона.

Тайська інквізиція не відбулася. А як та чому любителі рису змінили гнів на милість, це вже інша історія, що йде своїм корінням в хибну практику моментальних думок та древні традиції сіамського королівства.

http://s016.radikal.ru/i335/1409/23/6038c56f7b45.jpg

Небезпека минула, але я був, як і раніше, далекий від жаданих запчастин, як пінгвін від Гондурасу.

І перш, ніж пізно вночі ми розпрощаємося з до нестями п'яним Жорою, необхідно пояснити, що сталося до, після та під час, як мені здавалося, чудового позбавлення від рук тайської якудзи.

Загалом, вечоріло й, вибравшись з заварушки в центрі Бангкока, ми вирушили відзначати нашу свободу і цілісність організмів. Наливав, треба сказати, я. Тому, що на той момент Жорик мені здавався магічним рятівником та близьким до пізнання дао ясновельможним. Пізніше з'ясувалося, що все було не зовсім так. Але літруха чіваса вже щосили бовталася в шлунку, нагадуючи про те, що життя, по сутності, гарна штука. Пару дюжин напівголих дівчат тупцювали біля жердин й вечір на сой ковбой був чудовий.

Прошу зважити, що мій компаньйон іноді був потайним, як сволота. І щось випитати в нього часом було рішуче неможливо. Весь вечір ваш покірний слуга дошкуляв Жоржа на предмет нашого спасіння та, як же він примудрився нас відмазати від натовпу розгніваних азіатів? Жора відповідав ухильно, але випитий віскі узяв своє та світло істини таки осяяло сутінковий Бангкок…

Розбився горнець – на сьогодні нашій казці кінець...


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#5 2014-01-12 17:02:23

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Істина, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина четверта)

Чергова порція пригод про пошук запчастин Котигорошком для малят й не тільки. Нам треба не спати, а запчастини шукати!

«Сіам стане свідком
Виняткової розумової гімнастики.
Це хвилює мене більш, ніж
Каламутна стара річка або лежачий Будда»


Настав час ввімкнути світло над таємничою істиною та зрозуміти, що ж нас привело до непорозумінь і як ми з цього вибралися. Як я вже казав, в Азії все може бути зовсім інакшим, не таким, яким здається. Тому, не варто робити висновків поспіхом. Наша свідомість влаштована так, що химерно підкидає нам помилкові думки, ґрунтуючись на знаннях, які ми отримали раніше.

Отже, мій, і без того розбурханий подіями попередніх днів, мозок вирішив, що ми потрапили на народні хвилювання з приводу деяких неузгодженостей між місцевими аборигенами та урядом.

А що можна було подумати інше? Достатньо почитати останні повідомлення преси за ці дні. Тому, дивлячись на кадри народної бучі, звичайно мислилося одне – ось він, наш несподіваний піздець.

Насправді, в цей день пристрасті народного обурення минули нас, вони трапилися пізніше. А ми потрапили чи то на якийсь карнавал, чи то на знатний похорон. Ці дії непідготовленому оку можуть здатися однаковими. Загалом, як я і кажу, був якийсь марафон або велопробіг й ми просто натрапили на групу підтримки. Водiй здуру звернув на перекриту вулицю. Його відвели розбиратися з поліцією. А до двох блідолицих не було та, апріорі, не могло бути якихось претензій. Хитрожопі виправдання Жорика перед тайцями виявилися безглуздими до істерики, всі тільки поржали над нами, як коні Пржевальського.

Увечері того дня не сталося нічого екстраординарного. Ми "вмовили" літрушку чівасіка і нам розкрилася справжня природа подій. Я обмежився тривіальним відвідуванням кімнати на годину з випадковою танцівницею та мирно пішов спати, а п'яного до нестями викрадача реліквій залишив на піклування майстерних куртизанок.

http://s017.radikal.ru/i440/1409/21/184bec7b849a.jpg

Перед сном, покурюючи цигарку з сухим укропом та дивлячись з балкона на вогні нічного Бангкока, я поміркував над мінливістю долі та колообігом життя. Не дивлячись на те, що я збагатив свої знання про азіяцьку дійсність та пережив вельми емоційний лоскіт фортуни, шукані запчастини все ще були таким собі міражем над жаркими й непередбачуваними тропікам...

Правду старі люди кажуть: «Хто терпляче чекає – того світло істини осяє!»


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#6 2014-01-12 20:03:35

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Андрюша, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина п’ята)

Ну що, малята, ще не встигли за мною скучити? Продовжуємо рухатися далі по бурхливому морю моїх пригод на шляху пошуків запчастин.

...Жорика забрав Бангкок, а я на ранок поїхав в аеропорт, гордо іменований тубільцями Suvarnabumi. Аеропорт тайці будували довго, нудно, вкрали багато грошей, та влаштували низку скандалів, що згодом вплинуло на зміну влади в країні. Зате, тепер це самий фотографований об'єкт у світі за версією не те «Фейсбука», не те його ацького пасинка «Інстаграму».

Прилітав мій давній приятель Андрійко, який зараз просить називати його не інакше, як Андріано Генуезський. Він був майже, як рідня, і я не міг відмовити йому в проханні зустріти в порту після його довгої розлуки з черговою батьківщиною. А пов'язувало мене з ним те, що свого часу я мав нещастя бути надто близько знайомим з його сестричкою Нюркою.

Нас звели Заілійські гори Алатау у дні моєї бурхливої молодості. Пекучий роман тривав на всіх просторах свіжоканувшего в Лету СРСР і справа, навіть йшла до весілля. Але, у хитродупого сімейства замаячила перспектива звалити до Німеччини (тоді це було модно) і простий російський хлопець ніяк не вписувався в їх ковбасний емігрантський пасьянс. Згодом, Нюра вдало вийшла заміж за прибиральника парому на Бодензеї, розтовстіла вдвічі та стала іменуватися фрау Штукенштаккер. Бачив її мигцем, під час поїздки до байкерів у Європу, і на сінник вже не повів би.

Нюрка щасливо жила зі своїм бюргером, наставляючи йому роги з турецькими цінителями колосальних обсягів. А з Андрійком наше знайомство залишилося та продовжилося на сіамській землі, куди він прибув років десять тому, щоб бути подалі від наполегливих німецьких кредиторів.

Нині ж він прибував рейсом Денпасар-Бангкок. З Балі довелося раптово втікати, оскільки там він сплутався з якимось радикальним рухом та, за версією тубільної влади, був причетний до місцевих аналогів «Тигрів Таміл Ілама» або якоїсь подібної херні, яку важко зрозуміти. Насправді, просто думаю, що він п'яний побешкетув не в той день та не в тому місці. Загалом, про балійські пристрасті можна поговорити як-небудь окремо.

Зараз же розповім про те, що спонукало невгамовного вандера залишити раніше Патайськ та відсиджуватися в індонезійських джунглях. Свого часу в Паттаю Андрюша прибув в акурат чергового буму нерухомості. Спритно зметикувавши, що на цьому можна непогано поповнити власні фонди, швидко сколотив ріелторську конторку із залученням швейцарсько-ізраїльських капіталів.

Проект гордовито назвали «Оушен біч», або щось у цьому роді. Був відбудований шикарний шоу рум з модельками, i потенційним власникам апартаментів розписувалося красиве кіно про майбутню дольче віту в тропіках.

На об'єкті діловито гурчав насос, що відкачував лайно, та періодично приїжджав п'яний бірманець на екскаваторі, що разом створювало видимість грандіозної будови. Втім, пил це підняло знатний, й не тільки на будівельному майданчику. Спочатку все йшло добре, банки розщедрилися на кредити, інвестори йшли косяком, а майбутні трампи гордовито роз'їжджали на представницьких седанах європейських виробників. Потім щось пішло не так і Андрійкові довелося з валізою, підстрибом, драпати через камбоджійський кордон.

Проте, жителі тропіків не пам'ятають зла довго, особливо, якщо воно завдано не їм. Покупцями неіснуючих квадратних метрів були в основному росіяни. Тайцям до того не було діла. На покинутому проекті росли пальми і оселилася колонія мавп. Андрюша бив груші на Балі, а азартні скупники квартир родом з нижньовартовськів залишилися оббивати пороги місцевих судів й інших непотрібних організацій. Таким чином, безпечність тропіків, а також, умащена локальна феміда, дозволили цьому генію думки безперешкодно повернутися в країну.

Так от, зустрів я Андрюшу, ми стрибнули на Aeroport link (це такий швидкісний поїзд-метро), який потім виплюнув нас на станції «Пхаятай» в центрі Бангкока.

Далі була поїздка на знайомому вже таксі та новий склад-офіс тайських дилерів компанії SYM. В офісі нас привітно зустрів один чоловік, який на стерпній, на його думку, англійській мові повідомив таке:

- Все в порядку і запчастини є, але сьогодні великий вихідний імені лівої ступки Будди. Тому населення зайнято поїданням рису, молитвами й пияцтвом. І тому, чи не буде завгодно білим містерам піти звідси до дупи хоча б до завтра?

http://s016.radikal.ru/i335/1409/24/e07c6013a941.jpg

Звичайно, це було вимовлено в більш чемних виразах і з виразом глибокого жалю на хитрій морді, але суть від цього не змінювалася. Запчастин у мене як не було раніше, так до поки і не з'явилося.

Неприступне місто Бога Індри грало з нами, немов сусідське кошеня з клубком ниток, та ніяк не бажало ділитися своїми скарбами.

Як каже народна мудрість: «Ми підождемо, але своє візьмемо!»


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#7 2014-01-13 20:17:08

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Max, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина шоста)

Якщо ви не встигли заплутатися у вервечці моїх різноманітних друзів, причетних до пошуку запчастин, тоді наступна частина сповіді про ще одного з друзяк - Макса.

...після нудних вихідних, під час яких по місту сновигали ченці й купа нетверезої молоді, трапилося мега мотор-шоу. І персонал шоурума SYM відбув туди для участі. Мені ж хотілося вивудити таки кінці невловимих запчастин, тому довелося внести мега мотор-шоу в лист відвідувань. Андрюша відправився підгортати морквяні грядки. А до мене приєднався Макс-якут, бо теж жадав відвідати автомотовиставку.

Пару слів про Макса. Ми познайомилися багато років тому в Москві, в той час, коли я торгував цукром, а Макс служив срочку і смикнувся у чергову самоволку. Він намалювався в нашому районі з ящиком паленої горілки і парою спраглих до вражень старлеток. То була чудова ніч на першому! У той час, на свята Червона Площа ще не була окупована шанувальниками баранів і насвая. Ми були молоді й дихалося нам легко. А закінчилося це чудове свято у мавпятнику на Китай-місті. Туди нас запроторили за написання слова «Хуй», на стіні готелю «Росія», який тоді ще стояв в Москві. Деякий час по тому, божевільна Москва розкидала нас, кожного за своїми клопотами.

А потім Макс і зовсім зник з радарів і перебрався в Сибір. Де нехило піднявся на алмазному грунті. Продаючи оті камінчики та не сильно враховуючи при цьому державні інтереси. Внаслідок чого, через деякий час викликав підвищену цікавість цієї самої держави до своєї персони.

Залишивши країну наодинці зі своїми інтересами, син Якутії сквозанув і розчинився в тропічних джунглях та став воістину не видатним. Хто ж його видасть, папуги чи що? Пізніше, в російській системі охорони прав та свобод громадян відбулися деякі рокіровки й пристрасті вщухли, але аромат Азії полонив флібустьєра й повертатися в сибірські морози не було ніякої потреби.

Зараз же ми зійшлися на грунті спільних інтересів до тубільної автомотопромисловості. І взялися катувати IPad на предмет місцезнаходження мегамоторшоу. Після деяких єзуїтських маніпуляцій з яндексом та його старшим братом гуглом вдалося дізнатися, що моторшоу відбувається чітко в протилежному кінці міста.

Перший захід туди виявився не дуже вдалий. Ми довго шукали місце для паркування, трохи побилися з охоронцями і відбулися розбитим склом у машині. Довелося раптово виїхати і відкласти на потім огляд експозиції.

Як бачите, малята, добре мати багато друзів – ніколи нудьгувати!


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#8 2014-01-14 00:10:13

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Шоттайми оптом: Жорик-мудрець, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина сьома)

Ця частина моєї сповіді не має зовсім ніякого відношення до славнозвісного пошуку запчастин, але... Нехай це буде ліричний відступ для підняття настрою.

...минуло кілька звичайних тропічних днів, просочених спекою, неквапливістю й шелестом пальм над затокою. Жорик почав частенько з'являтися в суспільстві однієї й тієї ж морквини. Секрет виявився простий, як тайський народний театр.

Тайка, під якимось приводом, почала (як це у них, таєк, прийнято) вициганювати певну суму грошей. Як зазвичай, одразу трапилися ураган, переворот, неврожай або повінь. Зламав ногу улюблений дідусів буйвол або колеса від снопов'язалки загрожував забрати банк? Це залишиться за кадром поточного моменту.

http://s019.radikal.ru/i638/1409/af/4b1d32b925fd.jpg

Жорик тоді перебував в засмучених почуттях. З одного боку, грошей давати категорично не хотілося. З іншого боку, морквина була мила, невибаглива й вельми юзабельна, що і коливало Ієрихон Жорика.

Втім, карав себе він недовго. Недарма пасинок Синая, хоч пейси й не носив, але був типовим представником свого племені. Шанувальники Тори – вони на те й багаті сіонськими мудрецями, щоб вигадати що-небудь таке.

І він придумав. Грошей Жора дав, але уклав з своєю підопічною пакт про енну кількість шоттаймів та лонгів за настроєм. Адже, він не який-небудь там злодій пісюнковий, а цілком порядний партнер.

На стіну апартаментів було встановлено графік, який наочно ілюструє гріхопадіння таєчки зі старовиною Жоржем. У табличці зазначалися кількість й залишок (палкодолга).

Облік він вів у грошах, але всі знайомі, зустрівши Жорика, чемно цікавилися: «А скільки палиць ще вам винні, шановний?» Компрадор злився й, навіть, подумував покласти край на всю цю затію.

Його терпіння вже готове було луснути, коли хтось з приятелів в пориві натхнення зобразив фалічними символами Жоріну бухгалтерію. Графічно великий символ зображував long, а, короткий, відповідно шот. Композиція вийшла на славу й займала у житлі видне місце. Але пристрасть до вкладених інвестицій та райським кущам взяла своє, на стіні з'являлися все нові позначки відпрацьованих тайкою сум.

До честі працівниці спини, треба відзначити, що борг згодом таєчкою був погашений повністю, а Жорик вивчив нове тайське слівце "заколєбал".

Ось така лірика вкупі з сіонською мудрістю... А пошуком запчастин продовжимо займатися трохи пізніше.


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#9 2014-01-14 14:09:01

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Хоня та лорі, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина восьма)

Як співається в одній з пісень: «Все ближче, ближче, ближче хвилина блаженства…». Нехай ми не дуже стрімко, але ж дуже весело наближаємося до краю моїх пригод у пошуках запчастин.

...цього разу ми поїхали штурмувати Бангкок в дуже цікавому складі. Ми з Максом-якутом знову зібралися на мега моторшоуекспо, але тепер з метою прикупити нову вантажівку для мангустінових плантацій. А також, залагодити дещо з мопедними запчастинами, із-за яких і закрутилася вся ця історія. З нами ув'язався прибитий Андрюша з якоюсь черговою в'єтнамською шалапеткою. Яку він, тим не менш, називав хонею та навіть подарував їй рожевий велосипед, вкрадений або куплений десь на блошиному ринку.

Уся компанія занурилася у старенький фолькс з написом "peace" на борту й ми відбули під завивання Боба Марлі з хриплячих динаміків. Десь по дорозі номер 3 ми зупинилися перекусити. Андрюшина хоня хвацько засадила між справою шкалик "Меконгу" й, голосно подякувавши за все в'єтнамську компартію, відрубилася.

Оскільки хоня була не в змозі продовжувати поїздку в адекватному стані, довелося залишити її на піклування товстої тайки-кухарки з придорожньої забігайлівки. З клятвеними запевненнями забрати леді згодом, ми відбули геть.

Отже, ми втратили в'єтнамку. А Андрійко, бозна навіщо, купив лорі, повільного й ледачого звіра.
- Ідіот, ти навіщо звіра купив? Сподіваюсь, не для збочених уявлень про прекрасне?
Згодом Андрюша примудривсь химерно спростувати дане твердження, але не будемо забігати наперед.

Ми, як і раніше, котилися по неспокійному Бангкоку. Народні людські хвилювання між тим досягли свого апогею. А що робить будь-який уряд при купі незадоволених підданих? Правильно, стягує військові та поліцейські підрозділи до столиці. Тут і там - блокпости, морпіхи з М16, на деяких джипах навіть кулемети.

На одному такому посту нас й загальмували для виявлення небажаних осіб та революційних настроїв.

Андрюша був у повному сануку, коли машину зупинили правоохоронці, які роблять огляд на предмет пошуку забороненої літератури та інших несанкціонованих ніштяків. Далі події розвивалися стрімко.

Андрій, побачивши зграю поліцаїв, почав жваво запихати зелену травку у дупку лорі, та похапцем застряг у того в дупі своїм пальцем. Не знаю, що подумали представники влади, але виглядало це все вкрай нешанобливо по відношенню до живої фауні – фаранг, що волає, а на його палець надітий сумний лорі, немов у маппет-шоу.

http://s017.radikal.ru/i442/1409/18/1860f49e4b0b.jpg

- Катастрофа, - кричить поліцаю, - бачиш, в лікарню їдемо!

На щастя, місто поглинули внутрішні політичні неподобства й суворим шерифам не було діла до недоумкуватого, нешкідливого фаранга. Небезпека минула, абияк доторохтіли до ветеринарки. Там Андрюша і був розлучений зі своїм новим улюбленцем.

На мотор-шоу ми цього разу знов не потрапили, але... З цієї історії я виніс корисний урок про ентузіастів-попутників та про незвичайне застосування живої природи.


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#10 2014-01-15 19:22:33

mc
Котигорошко

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Finita la comedia, або Сповідь сучасного Котигорошка (частина дев’ята, заключна)

Ну, ось нарешті, ми й дісталися до заключної частини моїх пригод у пошуках запчастин. З чим і вітаю своїх терплячих та поважних читачів та слухачів!

...бог любить трійцю. Будда теж.

На третьому за рахунком моторизованому маршкидку таки вдалося потрапити на мега-виставку автомототехніки. Сама виставка нічого особливо примітного з себе не вдавала. За винятком величезної кількості тайських гьолз, які всіляко кривляються біля начищених, як у кота яйця, автомобілів. В цілому, це дійство більше нагадувало випускний текстильного ПТУ в гламурному клубі райцентру.

http://s61.radikal.ru/i171/1409/55/188cabd2a8cf.jpg

З запчастинами тут теж було туго й нас відправили туди, звідки все починалося - в магазин SYM. Таким чином, з Бангкока довелося повернутися додому, впіймавши облизня.

Пізніше, в Паттаї, я якось розбалакався з англомовним тайцем-сусідом й повідав йому про свої пригоди у пошуках запчастин. Він дістав мобілу, винайшов у рекламці номер салону, побубнів у трубку хвилин п'ять. Потім мені прислали E-mail з рахунком, який я оплатив у відділенні банку за кутком. Через день запчастини вже принесли прямо додому люди зі служби доставки.

Кожен зайнявся своїми справами.

Жорик цілком поглинув у збір коштів на будівництво синагоги чи дельфінарію, точніше зрозуміти було дуже важко.

Чу сидів у в'язниці за крадіжку ручної мавпи, а його сестра-перукарка носила йому передачі й періодично шукала грошей на хабар властям.

Андрюша подався до Хуахіну, аби вибити пил з замшілого королівського курорту та для остаточного віддалення від хоні, що ставала все більш набридливою.

Макс вирішував сімейні проблеми. А точніше, найбільш за усе його займало наболіле: як зробити так, щоб сусідські діти не сцяли в його басейн. По інтернету було виписано спеціальну рідину, щоб маркувати воду у разі необачності. Але, чи то засіб був підробленим, чи то строк дії в нього був прострочений... Коротше, коли бухий Макс насцяв у басейн сам (як він потім казав, у випробувальних цілях), то його змій трохи позеленів. Вода ж залишилася більш-менш чистою, а Макс побіг підстрибом до ескулапів.

Я ж, відсвяткувавши Новий Рік з москалями і місцевими повяіми, став чекати весну, аби прикрутити на мопед запчастини, придбані з такими неймовірними пригодами.

Чи варто шукати таємну мораль у всій цій сповіді? Навряд чи, адже все це вже поніс вітер, прошелестівши листям пальм над Сіамською затокою.

І не питайте: «Як там Таїланд?» Довго розповідати...


Вхожу в товариство камрадів, що друкують звіти виключно українською мовою.

 

#11 2014-09-27 07:56:16

VIKTORY
ГАЗ-М-20

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

kol/ab


So I'll cash my cheques and place my bets And hope I'll always win Even if I don't I'm fucked because I live a life of sin But it's alright I don't give a damn I don't play your rules I make my own Tonight I'll do what I want Cuz I can
http://s017.radikal.ru/i435/1112/1c/ab90efe474d2.jpg

 

#12 2014-10-05 22:41:07

DaddyCool
Ебака

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

kol/ab

 

#13 2014-10-07 14:45:31

murzilka
Бывалый

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Ниасилил. kol/am А мона сцылко на христоматию данного опуса? kol/bm


Огромное мурзилочное спасибо всем вам за ваши тёплые слова!
http://liderprice.com.ua/images/On-the-ball1.gif
Ебать надо всех! Без разбору! Боженька увидит, что ты стараешся и пошлет красивую! (С)

 

#14 2014-12-14 17:20:12

kula4ok
Ебака

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

kol/ab

 

#15 2016-08-28 11:31:00

Boss
Дядя Босс

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

В українській мові є слово «тропікоз» (час філософа) - це нетривалий в житті флібустьєра, коли його думки не спотворює статевий потяг. І він в змозі думати, як справжній мудрець.

Besthosting wrote:

You can view the English version of the letter below.
-----------------------------------------------------
Уважаемый,  Моисей Вольфович Винницкий!

Информируем Вас о том, что 2016-09-01 заканчивается оплаченный
период  VPN-аккаунта № 420 по тарифному плану "VPN Start".

По окончанию срока, обслуживание аккаунта будет приостановлено.

Для оплаты перейдите по ссылке https://besthosting.ua/order.php?service=vv и укажите номер своего VPN-аккаунта (420), а также приемлемые срок и способ оплаты.

Если по каким-либо причинам Вы не можете оплатить до назначенного срока, сообщите по е-мейлу billing@besthosting.ua.


* * * * * *
С уважением, компания Besthosting
Тел. 8(044)590-08-07
     8(043)265-66-44
e-mail: billing@besthosting.ua

-----------------------------------------------------
English version

Dear,  Моисей Вольфович Винницкий!

We inform you that, the paid period 2016-09-01 of VPN service is due to expire for the account with the #420 and the plan "VPN Start".

After the expiration date, the account will be suspended.

For payment processing follow https://besthosting.ua/order.php?service=vv and type the VPN account number (420), period and payment type.

If you cannot settle the invoice in due time, you should contact us by e-mail billing@besthosting.ua.


* * * * * *
Best regards,
Besthosting LLC
Phone 8(044)590-08-07
     8(043)265-66-44
e-mail: billing@besthosting.ua

Сервисом остался доволен. Рекомендую всем, кому нужен украинский IP. Ёбаная обезьяна и ебическая сила © DJ PizdoreZ


Все говорят, что в Гоа Индийский океан, а на самом деле там Аравийское море © М. С. Паниковский

 

#16 2016-09-14 14:30:20

Пиночет420
Ночной админ

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

Привет из ранних 90-х © Дядя Босс

http://s017.radikal.ru/i418/1609/a9/4775cbd1232c.jpg


- Добрі люди принесуть вам щастя, погані люди нагородять вас досвідом, найгірші - дадуть вам урок, а кращі - подарують спогади. Цінуйте кожного © Адам Козлевич

 

#17 2018-01-09 18:48:01

Boss
Дядя Босс

Re: Thai means Die, або Сповідь сучасного Котигорошка

granny wrote:

Сейчас выпью лекарства.....Неужели наше бойкое перо-Тропикоз-решил одарить нас и близких,и летит в город греха делать репортажи?!!

https://s11.flagcounter.com/count2/HAsG/bg_FFFFFF/txt_000000/border_CCCCCC/columns_2/maxflags_10/viewers_BNE+was+here/labels_0/pageviews_0/flags_0/percent_0/


Все говорят, что в Гоа Индийский океан, а на самом деле там Аравийское море © М. С. Паниковский

 

Board footer

Powered with love by PunBB + #WithBlackJackAndHookers
© CopyRight 2002–2019 Rickard Andersson and DJ PizdoreZ

Kiev-X.In